Поезія - Всіх пошли

Бандюга

Кожен ранок на селі
Всі до школи, а я ні.
З ким би це побитись?
Не хотілось вчитись.
На уроках цілий день
Я сиджу як телепень,
Не хотів читати,
Хтілося поспати.
Скільки буде сину два плюс два?
Скільки буде сину два плюс два?
Скільки буде сину два плюс два?
Скільки буде сину два плюс два?

В школі вчителька вчила мене
Додавати, множити,
Казала: „Вчіться діти”.
А я в неї вивчив тільки одне -
Віднімати, віднімати,
І ніколи не ділити.

Перший я бандюга на селі,
Ану спробуй щось скажи мені.
Я без грамоти по писку дам,
Буде бита морда тут і там.
Скільки буде сину два плюс два? Я не знаю!
Скільки буде сину два плюс два? Я не знаю!
Скільки буде сину два плюс два? Я не помню!
Скільки буде сину два плюс два? Я забув!

В школі вчителька вчила мене
Додавати, множити,
Казала: „Вчіться діти”.
А я в неї вивчив тільки одне -
Віднімати, віднімати,
І ніколи не ділити.

Скільки буде сину два плюс два?
Ніколи не знав, не знаю я,
Бо це запитання не просте
Зовсім не цікавило мене.

В школі вчителька вчила мене
Додавати, множити,
Казала: „Вчіться діти”.
А я в неї вивчив тільки одне -
Віднімати, віднімати,
І ніколи не ділити.

Зірка з неба впала

Сонце сіло за горою, люди всі вже полягали спати.
Тихо всюди, темно всюди, тут не сплять хіба одні собаки.
А ми з тобою вночі
Під місяцем сидимо,
Хоч тебе мати не пускала,
А ти від неї втекла, а ти до мене втекла.
Загадай бажання - зірка з неба впала.

Я не бачу,
Нічого не бачу,
Де? Не бачу,
Покажи, не бачу.
Чому не дивишся ти туди, куди я тобі показую пальцем?
Я не бачу,
Нічого не бачу,
Де? Не бачу,
Покажи, не бачу.
Ти подивись туди, куди я тобі показую пальцем.

Поки ти шукала зірку, я вже загадав собі бажання,
Щоб я тебе так і сяк, щоб було гарно, щоб було кохання,
Але в твоїй голові скачуть два коня,
Більше нічого в ній немає
Галю подивись на небо зірка впала - загадай бажання.

Я не бачу,
Нічого не бачу,
Де? Не бачу,
Покажи, не бачу.
Ти подивись туди, куди я тобі показую пальцем.
Я не бачу,
Нічого не бачу,
Де? Не бачу,
Покажи, не бачу.
Чому не дивишся ти туди, куди я тобі показую пальцем?

Я не жлоб

Гуляю по місту під руку з тобою,
Купив за п’ять гривень горішки з водою.
Гроші всі тратить не треба мені:
Цукерки по гривні, одну на два дні.
На снікерса я вже не тратив грошей,
Бо завтра гуляти нам ще цілий день.
Шкода, що банани не ріжуть на двоє!
Ти сказала, що я жлоб, не підеш зі мною.

Я не жлоб, я постійно купую
Майже все, що ти забажаєш,
Я не жлоб, і я не малюю
Тих грошей, що ти вимагаєш.

Чому це я жлоб, я не розумію -
Сухарики, чіпси, грошей не жалію.
Два рази з тобою ходили в кіно,
Так багато грошей не тратить ніхто.
За півроку я порахував,
Що дуже багато грошей в тебе вклав.
Калькулятор показує, що за цей період
Двісті сорок вісім гривень сорок п’ять копійок.

Я не жлоб, я постійно купую
Майже все, що ти забажаєш,
Я не жлоб, і я не малюю
Тих грошей, що ти вимагаєш.

Дуже важко заробляю гроші ці я в офісі,
Я пашу як коняка загнана, я - заступник директора.
Тебе чомусь цікавить піцца, пиво, а не любов моя,
Яку дарую я тобі щодня, а ти не ціниш.

Я не жлоб, я постійно купую
Майже все, що ти забажаєш,
Я не жлоб, і я не малюю
Тих грошей, що ти вимагаєш.